Стоп-булінг
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ, ЯК ЙОГО РОЗПІЗНАТИ ТА ЯК ДІЯТИ У РАЗІ НАСИЛЬСТВА, БУЛІНГУ АБО ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ?
ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Наказом Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року № 961, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 липня 2026 року за № 1078/46472, оновлено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу. Зміни набрали чинності 11 серпня 2026 року.
Оновлений Порядок визначає процедури та дії учасників колективу закладу освіти щодо своєчасного подання і розгляду повідомлень про прояви та/або ознаки насильства, зокрема булінгу (цькування), реагування на такі повідомлення, надання допомоги постраждалим особам, прийняття відповідних рішень та запобігання повторенню таких випадків.
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ?
Булінг (цькування) — це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками колективу закладу освіти, або дитиною стосовно іншого учасника цього колективу, і яке порушує права, свободи, законні інтереси постраждалої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.
Сторони та учасники ситуації насильства
Кривдник — учасник колективу, який вчинив насильство, зокрема булінг (цькування), стосовно іншого учасника цього колективу.
Постраждала особа — учасник колективу, стосовно якого вчинено насильство.
Свідок — особа, яка була очевидцем насильства або якій відомі будь-які обставини, що стосуються випадку насильства.
Учасники колективу закладу освіти — здобувачі освіти, працівники закладу освіти та інші особи, залучені до освітнього процесу.
Важливо: у сучасному підході до реагування не рекомендується використовувати щодо дитини ярлики «жертва» та «агресор». У документах та інформаційних матеріалах доцільно використовувати терміни «постраждала особа» та «кривдник».
ЯКІ ОЗНАКИ МОЖУТЬ СВІДЧИТИ ПРО НАСИЛЬСТВО?
Необхідно звертати увагу не лише на очевидні фізичні ушкодження. Про можливий випадок насильства можуть свідчити зміни у поведінці, емоційному стані, соціальній взаємодії та навчальній діяльності дитини.
Зокрема:
- замкнутість, тривожність, страх;
- неврівноважена поведінка;
- агресивність, напади люті;
- схильність до руйнівної поведінки;
- різка зміна звичної поведінки;
- відлюдкуватість, уникнення спілкування;
- ізоляція або виключення з групи;
- небажання інших учасників колективу спілкуватися з дитиною;
- занижена самооцінка, почуття провини;
- швидка втомлюваність;
- зниження концентрації уваги;
- страх перед окремими учасниками освітнього процесу;
- схильність до пропуску занять;
- небажання відвідувати заклад освіти;
- депресивні або інші різко змінені емоційні стани;
- намагання приховати травми та обставини їх отримання;
- скарги на біль або погане самопочуття;
- вимагання особистих речей, їжі, грошей;
- пошкодження або зникнення особистих речей;
- поява образливих фото-, відео- або аудіоматеріалів;
- поширення інформації з метою заподіяння шкоди;
- поширення матеріалів сексуального або інтимного характеру.
ЯКІ ФОРМИ МОЖЕ МАТИ НАСИЛЬСТВО?
Фізичне насильство
Будь-які небажані фізичні дії, зокрема:
- штовхання;
- ляпаси;
- стусани;
- щипання;
- кусання;
- шмагання;
- удари;
- інші дії, які завдають фізичного болю або шкоди.
Психологічне насильство
- словесні образи;
- приниження;
- погрози;
- переслідування;
- залякування;
- поширення образливих чуток;
- навмисна ізоляція;
- поширення фото-, відео- та аудіоматеріалів знущань;
- інші дії, спрямовані на обмеження волевиявлення особи.
Економічне насильство
- позбавлення або незаконне заволодіння особистими речами;
- пошкодження майна;
- вимагання грошей;
- позбавлення їжі, одягу чи інших необхідних речей;
- перешкоджання користуванню майном;
- інші дії економічного характеру.
Сексуальне насильство
Будь-яка небажана вербальна, невербальна чи фізична поведінка сексуального характеру, зокрема:
- образливі жести;
- непристойні рухи;
- прізвиська;
- образи;
- жарти;
- погрози;
- поширення образливих чуток;
- поширення фото-, відео- чи аудіоматеріалів сексуального або інтимного змісту.
Кібербулінг та насильство в цифровому середовищі
Насильство може здійснюватися із застосуванням:
- мобільних телефонів;
- соціальних мереж;
- месенджерів;
- групових чатів;
- електронної пошти;
- інших електронних засобів комунікації.
Це може бути поширення принизливих матеріалів, погроз, образ, неправдивої або такої, що має на меті заподіяти шкоду, інформації, фотографій чи відео.
ЯК ВІДРІЗНИТИ ЗВИЧАЙНИЙ КОНФЛІКТ ВІД БУЛІНГУ?
Важливо пам’ятати: не кожна суперечка, сварка чи конфлікт між ліцеїстами є булінгом.
Конфлікт
Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, потреб, поглядів або позицій двох чи більше осіб.
Для конфлікту характерними можуть бути:
- ситуативність;
- відсутність систематичного повторення;
- можливість кожної сторони захищати свою позицію;
- відносна рівність сил;
- готовність сторін до вирішення ситуації;
- можливість примирення;
- відсутність систематичного переслідування однієї особи.
Булінг
На відміну від звичайного конфлікту, ознакою булінгу є систематичне вчинення насильства стосовно дитини або іншого учасника колективу закладу освіти.
Відповідно до оновленого Порядку, насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два і більше разів протягом 12 місяців від дня реєстрації повідомлення про перший випадок насильства або від дня вчинення першого насильства – незалежно від того, чи було про перший випадок офіційно повідомлено або зареєстровано його.
Важливо: остаточну правову оцінку конкретній ситуації не повинен самостійно давати ліцеїст, офіцер-вихователь чи психолог. У разі повідомлення ситуація має бути належним чином зареєстрована та розглянута відповідно до встановленої процедури.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ ПОСТРАЖДАВ ВІД НАСИЛЬСТВА АБО БУЛІНГУ?
1. ПОДБАЙ ПРО ВЛАСНУ БЕЗПЕКУ
Якщо ситуація відбувається зараз і існує загроза життю або здоров’ю:
- відійди в безпечне місце;
- звернися до найближчого працівника ліцею;
- повідом офіцера-вихователя або вихователя;
- за безпосередньої загрози життю чи здоров’ю необхідно звернутися по екстрену допомогу.
Не намагайся самостійно вирішити небезпечну ситуацію шляхом фізичного протистояння.
2. НЕ МОВЧИ
Про можливий випадок насильства або булінгу необхідно повідомити.
Ти можеш звернутися:
- до офіцера-вихователя;
- до вихователя;
- до практичного психолога;
- до соціального педагога;
- до заступника начальника ліцею з виховної роботи;
- до начальника ліцею;
- до іншого працівника ліцею, якому довіряєш.
Повідомити може не лише постраждала особа. Якщо ти став свідком насильства або тобі відомі обставини можливого випадку — ти також можеш і маєш повідомити про це.
3. ОБЕРИ ЗРУЧНИЙ СПОСІБ ПОВІДОМЛЕННЯ
Заклад освіти має забезпечити різні способи подання повідомлень, зокрема:
- особисте усне звернення;
- >письмове повідомлення;
- телефонне звернення;
- електронне повідомлення;
- скриньку для письмових повідомлень;
- інші визначені ліцеєм канали.
Повідомлення може бути анонімним, якщо особа, яка його подає, бажає залишитися невідомою.
4. НАДАЙ ІНФОРМАЦІЮ
Якщо можеш і це безпечно, повідом:
- що сталося;
- коли і де це сталося;
- хто був присутній;
- хто може бути свідком;
- чи повторювалася така поведінка;
- чи є повідомлення, фотографії, відео або інші матеріали.
Дитина також може надати інформацію про факт(и) насильства або іншу відому їй інформацію у письмовій формі.
5. ЗБЕРЕЖИ ДОКАЗИ
Якщо насильство відбувалося в цифровому середовищі:
- не видаляй повідомлення;
- зроби скриншоти;
- збережи посилання на матеріали;
- зафіксуй дату та час;
- не поширюй образливі матеріали серед інших осіб.
Матеріали необхідно зберігати для захисту своїх прав, а не для подальшого поширення принизливого контенту.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ СВІДКОМ НАСИЛЬСТВА АБО БУЛІНГУ?
Не мовчи і не підтримуй насильницьку поведінку.
Якщо ти став свідком:
1. Оціни небезпеку. Не наражай себе на ризик.
2. Якщо можливо безпечно — припини підтримувати ситуацію, не смійся, не підбурюй, не знімай відео для поширення.
3. Допоможи постраждалій особі звернутися по допомогу.
4. Негайно повідом працівника ліцею, якому довіряєш.
5. Якщо ситуація небезпечна або має ознаки фізичного насильства — негайно повідом дорослого та відповідні служби.
6. Не поширюй чутки та матеріали про випадок.
7. Не намагайся самостійно проводити «розслідування» або встановлювати винуватця.
Бути свідком — означає не залишатися осторонь. Повідомлення про небезпечну ситуацію — це не «стукацтво», а відповідальна дія для захисту людини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ ВЧИНИВ НАСИЛЬСТВО?
Якщо ти усвідомив, що твої дії могли завдати іншій людині фізичної або психологічної шкоди:
припини небезпечну поведінку;
не погрожуй і не переслідуй іншу особу;
не намагайся змусити її мовчати;
повідом дорослому про ситуацію;
будь готовим вислухати іншу сторону;
співпрацюй із працівниками ліцею;
скористайся психологічною або іншою необхідною підтримкою.
Заходи виховного впливу мають бути спрямовані на корекцію деструктивної поведінки, відновлення та нормалізацію відносин, недопущення повторення випадку, а також надання психологічної допомоги і підтримки постраждалій особі та свідкам.
ЯК ДІЄ ЛІЦЕЙ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ?
Отримане повідомлення не може залишатися без реагування.
1. Прийняття повідомлення
Повідомлення про можливий випадок насильства, зокрема булінгу, приймається визначеною відповідальною особою/керівником закладу та підлягає реєстрації відповідно до встановленого в ліцеї порядку.
2. Первинне реагування
Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом однієї доби з дня його реєстрації.
Якщо виявлено ознаки насильства, керівник зобов’язаний невідкладно, але не пізніше трьох годин, повідомити відповідні органи Національної поліції України та службу у справах дітей відповідно до вимог законодавства.
За необхідності вживаються заходи для забезпечення безпеки та медичної допомоги постраждалій особі.
3. Розгляд випадку
Для розгляду випадків насильства та булінгу діє єдиний механізм реагування та єдина комісія, яка оцінює обставини випадку, визначає потреби дитини, організовує необхідну підтримку та приймає відповідні рішення.
Комісія не встановлює факт булінгу.
Факт вчинення булінгу (цькування) встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили.
4. Право дитини бути вислуханою
Дитина має право бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості.
Під час розгляду випадку її позиція має бути почута та врахована.
Вислуховування дитини на засіданні комісії здійснюється за участю батьків або їхніх представників та практичного психолога чи соціального педагога. За письмовою згодою батьків вислуховування може проводитися без їхньої участі.
Факт вислуховування, форма його проведення та основний зміст позиції дитини підлягають обов’язковій фіксації у матеріалах розгляду.
5. Допомога та підтримка
Під час реагування мають бути визначені потреби:
постраждалої особи;
дитини, яка вчинила насильство;
свідків;
інших учасників ситуації, які потребують підтримки.
Можуть організовуватися психологічна, соціальна, педагогічна та інша необхідна допомога.
ОСНОВНИЙ ПРИНЦИП — НАЙКРАЩІ ІНТЕРЕСИ ДИТИНИ
Усі рішення щодо реагування на насильство, зокрема булінг, повинні прийматися з дотриманням принципу:
НАЙКРАЩІ ІНТЕРЕСИ ДИТИНИ — НАЙВИЩИЙ ПРІОРИТЕТ.
Під час роботи необхідно забезпечувати:
безпеку дитини;
недопущення повторного насильства;
повагу до гідності;
недискримінацію;
конфіденційність інформації;
право дитини бути почутою;
психологічну підтримку;
недопущення повторної травматизації.
Оновлений Порядок прямо визначає принцип найкращих інтересів дитини як основоположний принцип діяльності щодо запобігання та протидії насильству.
ЯКЩО Є БЕЗПОСЕРЕДНЯ ЗАГРОЗА ЖИТТЮ АБО ЗДОРОВ’Ю
НЕ ЧЕКАЙ!
102 — Національна поліція України
103 — екстрена медична допомога
Також негайно звернися до найближчого працівника ліцею.
Фізичне насильство та інші небезпечні ситуації потребують невідкладного реагування.
ПАМ’ЯТАЙ!
Ти маєш право на безпечне освітнє середовище.
Ти маєш право на повагу до своєї гідності.
Ти маєш право бути почутим.
Ти маєш право звернутися по допомогу.
Ти не зобов’язаний терпіти насильство.
Якщо ти став свідком – не мовчи.
Повідомлення про насильство – це не «стукачество». Це відповідальна дія.
НЕ ПРИНИЖУЙ.
НЕ ПІДТРИМУЙ ЦЬКУВАННЯ.
НЕ МОВЧИ.
ПОВІДОМЛЯЙ.
ПІДТРИМУЙ.
ДІЙ ВІДПОВІДАЛЬНО.
АЛГОРИТМ ДІЙ
«ЯК ДІЯТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ СВІДКОМ АБО ПОСТРАЖДАВ ВІД БУЛІНГУ, НАСИЛЬСТВА ЧИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ»
1. РОЗПІЗНАЙ
Зверни увагу на:
образи, приниження, погрози, залякування;
систематичне переслідування або ізоляцію;
штовхання, удари, інші фізичні дії;
пошкодження або відбирання речей;
вимагання грошей чи майна;
небажані дії або висловлювання сексуального характеру;
поширення принизливих фото, відео чи повідомлень;
цькування у соціальних мережах, чатах та інших цифрових середовищах.
Пам’ятай: булінг — це не «звичайний жарт» і не ситуація, яку потрібно терпіти. Водночас не кожен конфлікт є булінгом — оцінку обставинам дають відповідні уповноважені особи та комісія відповідно до встановленого порядку. Факт булінгу встановлюється судом.
2. ПОДБАЙ ПРО БЕЗПЕКУ
Якщо ситуація відбувається зараз:
Не вступай у фізичне протистояння, якщо це може створити додаткову небезпеку.
Відійди у безпечне місце, звернися до працівника ліцею або іншої дорослої особи.
Якщо є безпосередня загроза життю чи здоров’ю — негайно звертайся по екстрену допомогу.
3. НЕ МОВЧИ
Про випадок можна повідомити:
офіцеру-вихователю;
вихователю;
практичному психологу;
соціальному педагогу;
заступнику начальника ліцею з виховної роботи;
начальнику ліцею;
іншому працівнику ліцею, якому ти довіряєш.
Повідомити може не лише постраждалий. Свідок або будь-яка інша особа, якій стало відомо про можливий випадок, також може повідомити про нього.
Повідомлення може бути подане усно або письмово, зокрема через передбачені закладом канали звернення; можливе й анонімне повідомлення.
4. ЗБЕРЕЖИ ДОКАЗИ
Якщо це безпечно:
не видаляй повідомлення;
збережи скриншоти;
не видаляй фото, відео чи інші матеріали;
запам’ятай або запиши дату, час і місце події;
повідом, хто був свідком.
Не пересилай принизливі матеріали іншим ліцеїстам і не поширюй їх у чатах. Збереження доказів потрібне для звернення по допомогу, а не для подальшого поширення контенту.
5. ОТРИМАЙ ДОПОМОГУ
Працівник ліцею, який отримав інформацію про можливий випадок, не повинен залишати її без реагування.
Повідомлення підлягає прийняттю та реєстрації відповідно до встановленого в ліцеї порядку.
Керівник закладу освіти розглядає повідомлення протягом однієї доби з дня його реєстрації. Якщо виявлено ознаки насильства, керівник невідкладно, але не пізніше трьох годин, повідомляє відповідні правоохоронні органи та службу у справах дітей.
6. ТИ МАЄШ ПРАВО НА ПІДТРИМКУ
Постраждала дитина має право бути вислуханою з урахуванням її віку та рівня зрілості.
Під час розгляду випадку мають враховуватися найкращі інтереси дитини, її безпека та потреба в психологічній, соціальній та іншій необхідній підтримці. Оновлений порядок передбачає участь практичного психолога або соціального педагога у вислуховуванні дитини.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин
.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин
.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин
ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ
(З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ)
ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)
У ЛЬВІВСЬКОМУ ЛІЦЕЇ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ ІМЕНІ ГЕРОЇВ КРУТ
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок визначає механізм подання та розгляду повідомлень про можливі випадки булінгу (цькування), забезпечення конфіденційності інформації, реагування на такі повідомлення, проведення розгляду та розслідування, прийняття відповідних рішень, надання допомоги постраждалим особам, свідкам та особам, які вчинили булінг (цькування), а також здійснення заходів щодо недопущення повторення таких випадків.
1.2. Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», Кодексу України про адміністративні правопорушення, наказу Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» у редакції наказу МОН України від 18 червня 2026 року № 961 та інших нормативно-правових актів.
1.3. Під час розгляду повідомлень про можливі випадки булінгу (цькування) забезпечуються:
безпека та захист прав і законних інтересів усіх учасників освітнього процесу;
своєчасність реагування;
об’єктивність та неупередженість розгляду;
недопущення повторної травматизації постраждалої особи;
конфіденційність інформації;
недопущення розголошення персональних даних;
повага до честі, гідності та приватного життя учасників ситуації;
надання необхідної психологічної, соціальної та іншої допомоги;
недопущення дискримінації та переслідування осіб, які добросовісно повідомили про можливий випадок насильства.
2. ПОДАННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ
2.1. Здобувачі освіти, педагогічні та інші працівники ліцею, батьки або інші законні представники здобувачів освіти, а також інші учасники освітнього процесу мають право повідомити про можливий випадок булінгу (цькування), свідками якого вони були особисто або про який отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2.2. Працівники ліцею, які стали свідками булінгу (цькування) або отримали достовірну інформацію про його можливий випадок, зобов’язані вжити невідкладних заходів для припинення небезпечної ситуації та повідомити керівника ліцею або іншу визначену відповідальну особу.
2.3. Повідомлення про можливий випадок булінгу (цькування) може бути подане:
особисто;
письмово;
в електронній формі;
іншим доступним способом, що дає можливість належним чином зафіксувати інформацію.
2.4. Письмове повідомлення може бути оформлене на ім’я начальника ліцею із зазначенням, наскільки це можливо:
дати та місця події;
обставин можливого випадку;
осіб, які можуть бути причетними;
можливих свідків;
відомостей про наслідки події;
іншої інформації, яка може мати значення для розгляду.
2.5. Відсутність письмової заяви не може бути підставою для ігнорування інформації про можливий випадок булінгу (цькування).
Це важливе доповнення до вашого старого тексту.
3. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ
3.1. Під час прийняття та розгляду повідомлення забезпечується конфіденційність інформації про постраждалу особу, особу, яка ймовірно вчинила булінг (цькування), свідків та інших осіб, які надали інформацію.
3.2. Інформація про обставини випадку не може поширюватися серед здобувачів освіти, працівників ліцею чи інших осіб, які не беруть участі у розгляді ситуації.
3.3. Інформація може бути розкрита лише в обсязі та порядку, необхідних для забезпечення безпеки, проведення розгляду, надання допомоги та виконання вимог законодавства.
3.4. Особа, яка повідомила про можливий випадок булінгу (цькування), не повинна зазнавати переслідування, тиску, погроз, дискримінації чи іншого негативного ставлення у зв’язку з таким повідомленням.
4. РОЗГЛЯД ПОВІДОМЛЕННЯ
4.1. Після отримання повідомлення начальник ліцею або уповноважена ним особа забезпечує його належну фіксацію та первинний розгляд.
4.2. У разі необхідності негайно вживаються заходи для припинення насильства, забезпечення фізичної та психологічної безпеки постраждалої особи та інших учасників ситуації.
4.3. Начальник ліцею приймає рішення щодо подальших дій, проведення розгляду та, у передбачених законодавством випадках, скликає комісію з розгляду випадку булінгу (цькування).
4.4. Під час розгляду встановлюються фактичні обставини події, характер взаємовідносин між учасниками, наявність або відсутність ознак булінгу (цькування), наслідки події, а також потреби постраждалої особи, свідків та інших учасників.
4.5. Не допускається попереднє визначення особи винною до завершення відповідного розгляду та встановлення обставин.
5. КОМІСІЯ З РОЗГЛЯДУ ВИПАДКУ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)
5.1. Комісія з розгляду випадку булінгу (цькування) створюється наказом начальника ліцею у випадках та порядку, визначених законодавством.
5.2. До складу комісії можуть входити працівники ліцею, зокрема представники адміністрації, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, а також інші особи, участь яких необхідна для об’єктивного розгляду ситуації, відповідно до вимог законодавства.
5.3. До роботи комісії можуть залучатися представники відповідних служб та органів у випадках і порядку, визначених законодавством.
5.4. Під час роботи комісія:
збирає та аналізує інформацію;
з’ясовує обставини випадку;
заслуховує учасників ситуації;
аналізує наявні документи та інші матеріали;
оцінює наявність ознак булінгу (цькування);
визначає потреби постраждалої особи та інших учасників;
готує відповідні висновки та рекомендації;
визначає необхідні заходи реагування та заходи виховного впливу в межах компетенції;
забезпечує дотримання конфіденційності.
5.5. У разі встановлення ознак кримінального чи іншого правопорушення відповідна інформація передається компетентним органам відповідно до законодавства.
6. РЕАГУВАННЯ НА ВСТАНОВЛЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ
6.1. За результатами розгляду випадку вживаються заходи реагування, спрямовані на:
припинення булінгу (цькування);
забезпечення безпеки постраждалої особи;
відновлення порушених прав;
недопущення повторення випадку;
корекцію поведінки особи, яка вчинила булінг;
надання психологічної та соціально-педагогічної допомоги;
підтримку постраждалої особи та свідків;
нормалізацію взаємовідносин у колективі.
6.2. Заходи виховного впливу застосовуються відповідно до окремого Порядку, затвердженого наказом МОН України № 1646 у чинній редакції.
6.3. У разі встановлення факту булінгу (цькування) начальник ліцею забезпечує повідомлення уповноважених підрозділів Національної поліції України та служби у справах дітей у випадках і порядку, визначених законодавством. Такий обов’язок керівника прямо передбачений законодавством.
6.4. Особи, винні у вчиненні булінгу (цькування), можуть нести відповідальність відповідно до законодавства України, зокрема за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в окремих випадках — іншу передбачену законом відповідальність.
Посилання щодо теми антибулінгу
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ТЕМИ АНТИБУЛІНГУ
БЕЗПЕЧНА ШКОЛА – НІК ВУЙЧИЧ (ВІДЕО)
Куди звертатися за більш детальною консультацією, роз’ясненнями та допомогою?
Безоплатна правнича допомога
0 800 213 103 — контакт-центр системи надання безоплатної правничої допомоги. За цим номером можна отримати правничу консультацію, інформацію щодо подальших дій та контакти найближчого бюро правничої допомоги.
Національна гаряча лінія для дітей та молоді
116 111 – з мобільного телефону;
0 800 500 225 — з мобільного та стаціонарного телефонів.
Лінія призначена для дітей, підлітків, молоді, батьків та інших осіб, які потребують консультації та допомоги, зокрема у випадках булінгу, насильства, жорстокого поводження та порушення прав дитини. Звернення є безоплатними, конфіденційними та анонімними.
Урядова гаряча лінія
1547 — урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Національна гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
116 123 або 0 800 500 335.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
1678 — короткий номер гарячої лінії Офісу Омбудсмана.
0 800 50 17 20 — попередній номер гарячої лінії, який також продовжує працювати.
Національна поліція України
102 — для повідомлення про правопорушення, випадки насильства, загрозу життю чи здоров’ю та інші ситуації, що потребують невідкладного реагування.
Національна програма психічного здоров’я «Ти як?»
0 800 10 01 02 – безоплатна психологічна підтримка; за даними ДСНС, лінія працює щодня з 10:00 до 20:00.
КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ У ЛІЦЕЇ?
Якщо тобі страшно, тебе принижують, переслідують, погрожують або застосовують до тебе силу — не залишайся з проблемою сам.
Ти можеш звернутися:
КОМАНДИР НАВЧАЛЬНОЇ РОТИ – СТАРШИЙ ОФІЦЕР-ВИХОВАТЕЛЬ:
1-а навчальна рота – підполковник СКОЧИЛЯС Степан Степанович, моб тел. 067 688 09 61
2-а навчальна рота – підполковник САДЖЕНИЦЯ Ігор Ігорович, моб тел. 063 603 74 51
3-я навчальна рота – підполковник БОНДАРЕНКО Олександр Миколайович, моб тел. 099 00015 98
ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ
ЗІНЕНКО Роман Григорійович, каб. №10, моб тел. 097312 90 92
СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ
ГУЦАЛЮК Сергій Миколайович, каб. №12, моб тел. 067 903 77 43
ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА ЛІЦЕЮ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ, клуб, каб №23, моб тел. 068 147 56 53
НАЧАЛЬНИК ЛІЦЕЮ
полковник ГУСАР Юрій Володимирович, моб тел.067 674 31 29
Також можна скористатися:
📩 електронним зверненням/визначеною електронною адресою: [email protected], скринькою довіри (розташована в приміщенні № 10 пансіону, поруч каплички та кабінету психолога), 📞 телефоном для повідомлень: 068 147 56 53
ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА:
Інформаційний матеріал підготовлено з урахуванням:
• Закону України «Про освіту»;
• Закону України «Про охорону дитинства»;
• Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
• постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2025 № 658, якою затверджено Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;
• постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1513 «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми»;
• наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», у редакції наказу МОН України від 18.06.2026 № 961
